Звати мене Надія. Прочитавши оголошення в газеті мене ніби потягнуло до тієї людини. Я зателефонувала і домовилась про зустріч. Прийшла розповіла Миколі Володимировичу про свої клопоти про те що 7 років я ходила до різних бабок, була у Марії-Стефанії та Люби рятувальниці, віддавала останні гроші но нічого не відчувала. Я розлучена у мене двоє дітей, матеріальний стан незабезпечений, я не находила собі місця в мене нічого не получалось, комок з душі не виходив. Микола Володимирович зрозумів мій стан і майже задармо допоміг мені. Після 1 сеансу, ви не повірите, як мені стало добре і легко, я сама себе немогла зрозуміти, по дорозі я зайшла в церкву св.. Анни щоб щиро помолитись за цю людину яка дійсно дарує людям спокій і тепло в душі. Ночами я краще сплю, можна сказати що прокидаюсь свіжою і не заклопотаною, я хочу жити в мене пропало відчуття тривоги, якогось неспокою. Я хочу посміхатись і дарувати людям щось добре і щире що вселив в мою душу Микола Володимирович. Я вірю після всіх випробувань що я пройшла за ці роки, то перше відчуття легкоти душі, тіла і кісток. Я бажаю йому здоров’я, щастя щоб в нього була завжди така доброта людяність і щирість. Приходьте і не пожалієте, він розуміє всіх бідних і багатих, скривджених і нещасних, допомагає віддає свою енергію і здоров’я. Я завжди буду молитись за вас адже я ніби вдруге народилась. А коли розбагатію, то віддячу вам сторицею. Адже ваша праця потребує відпочинку і матеріальних витрат.

Відгук от 11.06.1999 рік, зняття порчі