Щоб жити, – знову народилась,

Щоб процвітати – в життя моє прийшла весна,

Навколо мене вороги крутились

І нечисленні дні я сльози пролила.

 

І мучилась я і страдала

Я думала, що це судьба

Надія моя помаленьку вмирала,

Самотністю окутана була

 

І вже не було дня без болі

А юне серце таяло в вогню.

І з ворогами я була в любові

Незнала, що із-за них терплю.

 

Стежки в майбутнє обривались,

А під ногами панував туман,

Куди подітись?, я не знаю

В житі моєму йшло все на «провал».

 

Замовкло все в моїй важкій дорозі

Лиш віра залишилася в душі,

І силою своєю я була невзмозі

Подолати людські гріхи землі

 

Я жила просто мов в немолі,

молилась, плакала в ночі,

Була б я знала, що це пан Микола

Відгонить смуток на завжди!

 

І до мене прийшло це свято

Ангел-Хоронитель привів мене сюди

Від всіх недуг, та людських проклять

Пан Микола зумів мене спасти.

 

Сьогодні знову процвітаю

Сьогодні знову я живу,…

Микола Володимирович – щастя від Бога Вам бажаю

За Вас молюсь я і пам’ятаю і завжди дякуватиму!

Ліля (Ст. Самбірський район)

Відгук №85 от 26.07.2000рік