21.12.2000року.

Я по рекомендації випадково попала до п. Миколи, за це я дуже вдячна і Богу, що направив мене сюди і цілителю п. Миколі, який і зараз займається моєю дитиною.

В мене помер чоловік і почались в мене проблеми з дитиною і мною. Але перед тим, як загинув чоловік, я перший раз повезла дитину до батьків чоловіка, коли йому було 1,5 роки. Приїхавши туди побачила дивні речі (якийсь вельветовий тапок, а в ньому ніж). Коли я запитала чоловіка, що це? Він не знав, а його мати казала, що вона поставила це в диван для здоров’я свого сина. Якщо так, я це лишила, ще й з дитиною спала на тому дивані.

Коли ми приїхали до дому,  я почала спостерігати за дитиною, вона була зовсім як не моя, інакша і на моїй нозі з’явилися чорні плями, трохи німіла рука.

Через 4 місяці загинув чоловік, на похорон я дитину не взяла, а перед  тим як чоловік загинув, 2 дні дитина плакала дивлячись в дзеркало. Вже на 40 днів я дитину повезла з собою, бо не мала з ким дитину лишити. Мати весь час давала цілувати фото чоловіка дитині і казала що він помер.

Одного разу ми пішли на цвинтар і чомусь був вимазаний хрест болотом, після цього як поцілували хрест, дитину ледве відірвали від нього.

Приїхавши до дому, з дитиною почались чудеса. Очі були якісь зовсім не дитячі, страшні, дитина замкнулась і буда дуже перелякана, перестав говорити навіть те, що колись казав, навіть в розвитку зупинився, таке враження, що його зовсім не турбує що відбувається навколо. Він всього боявся, кішки, собаки, любого скрипу.

Та я сама була в такому стані, що не розуміла, що зі мною. Була така тривога, таки неспокій, дивлячись на дитину в такому стані, я була невміняєма.

Де я з дитиною тільки не була і по церквах, і по монастирях, і по лікарях, всюди їздила. Цього року в Одесі попали в монастир до батюшки. Коли він малював дитині по тільцю хребта, він запитав чи є в мене свекров і казав «нехай вам Бог допомагає». Коли ми вийшли з монастиря тіло дитини було все в синцях, ніби його палками били, такого чуда я ніколи не бачила.

Попавши до п. Миколи я здобула душевний спокій, дивлюсь на світ другими очима стала спокійною і молю Бога, щоб п. Микола поміг моїй дитині. Дай боже Вам здоров’я Микола Володимирович.

З повагою Люда

Відгук №92, захист від порчі на все життя