Стаття в газеті “Аргумент-газета” 21.01.2004 року “Звичайне диво”

Звичайне диво

Я піднімалася темними сходами звичайнісінької багатоповерхівки. Стало смішно – ніби й не дурепа, і в дива давно не вірю, а тут раптом почала всілякою містикою страждати. Зараз двері мені відчинить древній старець, вбраний у біле, і, картинно окаючи, спитає, чого треба.

Чаклуни і маги

Замість дідугана переді мною стояв хлопчина спортивної статури у прозаїчних джинсах та светрі. Він провів мене на кухню, де пахло травами і ще чимось незрозумілим. А за кілька хвилин вийшов ще один хлопець і з милою посмішкою запросив до кімнати, сів за стіл, заставлений усілякими свічками та купою загальних зошитів, ще раз посміхнувся і спитав:

–    Про що будемо говорити?

Я розсердилася. Невже Магістр вважає журналіста не гідним його уваги, що посилає говорити з ним свого учня? Напевне, моя фізіономія в цей момент була досить красномовною, бо «учень» перестав посміхатися і сказав: «Магістр Ордену екзорцистів Київської Русі Микола Вишинський – це я».

–    Скільки ж вам років? – вирвалося у мене.

–    А ви як думаєте? (він знову засміявся). Якось мене прихопив поперек. Думав, що то нирки, пішов на ультразвукову діагностику. Лікар мені: «Що ж ви так, молодий чоловіче?» А я кажу: «Старість – не радість». Вона тоді питає: «Вам хоч 25 є?» А я: «Скоро буде 37». Але найбільше мене вразило, що після перевірки на УЗД виявилося: у мене нирки 17-річного. Якби не це УЗД, я би ніколи не знав, що завдяки методиці роботи над собою можна досягти таких результатів.

–    Ви тому почали практикувати?

–    Я дуже довго думав, чи зможу цей досвід передати людям. За рахунок методик, випробуваних, що називається, на власній шкурі, я зміг позбавити купу народу, наприклад, астми. А десь 2 роки тому прийшов до тієї ж лікарки вже з іншою проблемою. Вона перевірила мою печінку і спитала, чи я не алкоголік. Спиртного взагалі не п’ю, але дуже любив тоді різні солодкі води. Печінка була в страшному стані. Я попрацював над собою і попросив знову перевірити, що вийшло. Вона подивилася і каже: «За аналізами – вам 17 років».

–    Ви співпрацюєте з традиційною медициною?

–    У мене серед лікарів багато друзів. Дехто з них є або були моїми пацієнтами. Звертаються й найвищі посадові особи області. Кілька років тому дитина лікаря, який займав дуже високу посаду в області, була в комі. До мене прийшла бабця (я зовсім не знав, хто вона) і попросила допомогти. Я планував за 3 доби вивести дитину з того стану, та тут виникла проблема. Бажаючи допомогти, до того лікаря позліталися колеги з Москви, Пітера, всі пробували медикаментозне лікування, але в такий спосіб вони могли ту дитину зовсім загробити. Після мого втручання дитина прийшла до тями за 4 години.

–    Коли людина в комі, що ви робите?

–    Колись мені з людиною потрібно було працювати 2 години, а коли я провчився 5 років – вистачає кількох хвилин. Я продовжую знання роду, якому 10 тисяч років. В мене є окультне ім’я, і душа старця, який його колись носив, завжди акумулюється навколо мене.

–    Ви можете це ім’я назвати?

–    Знати ім’я такої людини – означає мати велику зброю проти неї.

–    Давайте уявимо, що ви випадково його скажете, і я повторю це ім’я. Що тоді?

–    Біля вас буде сила того жерця, який носив це ім’я 1000 років тому. Ви викликаєте силу, що може підняти ураган, дощ, землетрус.

–    Тобто ви можете вплинути на погоду?

–    Коли почалася зима, пам’ятаєте? На Новий рік. А знаєте, чому? Одному моєму знайомому дуже треба було робити в будинку опалення, от він мене і попросив повпливати. Був й інший випадок. Одному чоловікові потрібно було за короткий час добудувати хату. Він приходив до мене і просив: «Пане Миколо, треба щоби в понеділок-вівторок, п’ятницю-суботу дощу не було». Так і ставалося.

–    Хіба можна втручатися в сили природи?

–    Не все робиться обрядами. Іноді досить просто про щось подумати, і так стається. От розповім вам ще історію. Після весілля ми з дружиною поїхали відпочивати в Крим. Мені тоді було набагато менше років і бавитися з погодою страшенно подобалося. Так я розганяв чи наганяв ті хмари, аж поки друг, до якого ми приїхали, не сказав: «Ти хохол, не влізай в погоду, бо я продаю пиво. От від’їдеш від Сімферополя, тоді розганяй, скільки хочеш». «А спека стояла нестерпна, в поїзді дихати нічим. Жінка каже, мовляв, давай зроби дощ, уже від’їхали. Я розпочав наганяти хмари – нема дощу (а треба20 хвилин почекати, щоб подіяло). Їдемо далі – нема дощу, хоч умри! А за кілька днів дзвонить мені той хлопець з Криму і розповідає: там три дні лило так, що обірвало зв’язок на всьому півострові. Я не подумав, що за 20 хвилин поїзд проїжджає приблизно 30 км. Хмара прийшла і не змогла нас наздогнати.

–    А буває таке, що ви встаєте зранку, дивитеся у вікно, кажете: «Хочу снігу» – і він починає падати?

–    Сила, яка тебе захищає, відчуває, що саме тобі потрібно в даний момент, але примушувати її працювати заради забави – такого в мене не було. Коли займаєшся цим рік, два, три – то це ще романтика, а далі починаєш мудрішати і переходити в професійне русло.

–    Ви користувалися великою популярністю серед дівчат? Цікаво, напевно, зустрічатися з магом…

–    Я дуже відверта людина і ніколи не дозволяв собі використовувати свої знання в цьому напрямку. Коли постало питання щодо вирішення моєї долі, я абсолютно не втручався. Єдине, що зробив – це розклав дзеркала і запитав, коли зустріну свою половинку. Вони сказали: через 7 тижнів. Рівно через стільки часу в мене на прийом з’явилася майбутня дружина.

–    Але коли людина йде до ворожки і просить нашкодити своєму сусідові чи ще комусь, її ж не попереджають про те, що все це відіб’ється не тільки на ній, а й на дітях і внуках.

–    Такі люди зацікавлені, щоб на їхнє ремесло був попит, бо то їхній хліб. Але, як це не парадоксально, вони цих людей навертають більше до Бога.

–    А вам з цим даром просто жити?

–    Мені-то просто, а от тим людям, які мене оточують, не дуже, бо коли втрачаєш рівновагу, все починає кипіти – ліфт відключається, сиплються іскри, бувають короткі замикання. Зате раз на кілька місяців сили, з якими я співпрацюю, показують мені якесь диво.

–    Як це виглядає?

–    Може почати йти годинник, який дуже довго стояв, може настати така погода, яка нам необхідна. (До речі, про короткі замикання: коли намагалася ввімкнути свій абсолютно справний диктофон, щоб записати розмову з Магістром, у мене ні за першим, ні за 25-м разом нічого не вийшло. Довелося скористатися його власною технікою. А коли вийшла на вулицю і ще раз перевірила свій апарат, то він працював так, ніби й не думав «вимахуватися» кілька годин тому).

–    За свою роботу ви берете гроші?

–    Якби можна було прийти в магазин і взяти все, що потрібно, безкоштовно, я й працював би за так. Але я ніколи не відмовляю в допомозі людям, котрі не можуть заплатити. У мене були пацієнти, яким я сам оплачував проїзд сюди, щоб допомогти їм. Свого часу я залишив успішний бізнес.

–    Усілякі чаклуни пропонують у своїх рекламах «знімання порчі». Ви це робите?

–    Щоб зняти порчу надійно і на багато років, потрібно з людиною працювати 10 днів, проводити різні обряди, починаючи від екзорцизму і закінчуючи «поясом самотності», якщо це необхідно.

–    «Пояс самотності» – це що?

–    На людину накладають кабалістичний знак у вигляді поясу, який відштовхує протилежну стать. Ви зустрічаєтеся з хлопцем, але без жодних причин стосунки раптом розриваються, і так триває постійно.

–    А як ворожбитськими штучками на кшталт зливання воску та викочування яєць… (Та як тільки вимовила слово «віск», одразу пошкодувала, бо у відповідь почула… регіт).

–    То є примітивні знання, за допомогою яких майже нічого неможливо зробити. Хочете, я вас зараз навчу викочувати яйця, бо для цього не потрібно мати ні сили, ні особливого хисту. Віск зазвичай зливають до 9-ти разів, щоб він став рівним. Я це можу зробити за першим разом. Спробуйте колись, чи вам вдасться, адже то така субстанція, що як не намагайся її рівно вилити, вона буде наростати, створювати якісь горби. Я не можу пояснити, як мені це вдається. Можливо, все залежить від рівня духовності, хоч я не вважаю себе якимось еталоном. Сюди приходили люди набагато чистіші за мене, гідні того, щоб у них вчитися саме моральних якостей.

–    А звідки беруться порча, родові прокляття та інша зараза?

–    Через заздрість, суперництво… в нашому світі багато свинства.

–    Тобто, якщо я про когось думаю погано – це прокляття?

–    Прокляття треба вимовити вголос. Що ти там відчуваєш, не має значення, але якщо скажеш «щоб ти здох», тих слів уже назад не повернеш.

–    З чим до вас люди звертаються? Були якісь смішні або, навпаки, трагічні випадки?

–    Прийшов до мене 80-річний дід, щоб я зняв йому «пояс самотності». А надзвичайний випадок такий: привела жінка свого брата, котрий не спав 7 тижнів, виглядав, як зомбі, ні з ким не розмовляв. За 4 сеанси я привів його до тями. Була ще бабця, яка 9 тижнів не спала.

–    Через що?

–    Надзвичайно страшна порча. Рік життя за чотири йде. Зі зняттям порчі в людини зникає 98% хвороб. Коли я почав займатися лікуванням раку, то збагнув, що не можна просто лікувати хворобу – треба забирати її причину. Я вилікував дуже багато онкологічних хворих, проте, якщо би мене спитали, чи я можу вилікувати рак, я сказав би ні. То зробив не я – зцілення людині дарували Бог і природа.

–    Ви не вважаєте, що хвороба – це щось на кшталт попередження?

–    Звичайно. Зі мною теж таке ставалося. Я людина надто моторна, коли далеко залітаю, мене треба попереджувати. Якщо людина не чує дзвіночка, її луплять по голові обухом.

–    Ви можете передбачати майбутнє?

–    Можу не тільки передбачати, а й міняти. Але на прийомах я таким не займаюся, це лише для близьких. Щоб отримати відповідь «так» чи «ні» на якесь запитання, достатньо просто кинути руни. Але щоб побачити реальний розклад подій, потрібно питати в дзеркал, ставити чашу зі спеціальним вином. То є цілий обряд. Я не маю права про це розповідати, бо такі знання в руках непідготовленої людини – страшна зброя, яка може вбити її. Це те ж саме, що без провідника йти в джунглі чи лізти в клітку до тигра. Були випадки, коли люди невміло користувалися усім цим. Їхні руки обгоряли по лікті, а вони самі, їхні діти та внуки отримували прокляття Ордену.

–    Покажіть тоді якесь звичайне диво. Трішки казки, магії. (Тут мій веселий співрозмовник ураз перемінився. Переді мною сиділа інша людина, якій страшно було дивитися в очі. Ніяких іскор у повітрі не літало, предмети залишалися на своїх місцях, та я відчула, що зробила крок до забороненої зони).

–    Якщо ви так просите, я прикрию завісу, але магія – не казка. Знаєте, чим чаклун відрізняється від мага? Перший керує силами природи, лікує за допомогою спеціально зібраних у певний час трав, може накликати дощ чи, навпаки, розігнати хмари. Маги впливають на світ за допомогою злих духів і душ померлих. Магії не буває без втручання у потойбічний світ, у коридор померлих. Тому чаклунство – будь-ласка, магія – ні!

–    Але ж є і білі маги…

–    Порівняно з білою чорна магія – дитяча забавка. Бо перша володіла так званими рецептами білих порошків з отрутою, струшувалася в певному напрямку вітру, і людина, яка могла перебувати за 3 тисячі км, помирала на місці. Але якщо ви дійсно прагнете дива, приходьте до мене на сеанси. Тут таке буває! При проходженні обряду екзорцизму пацієнтів іноді підкидає вгору і відкидає на кілька метрів.

–    Коли ви працюєте з хворими, теж проводите над ними якісь обряди?

–    Я не можу цього пояснити. То не є обряд, молитва чи медитація. Я мушу залишитися з тією людиною наодинці, зосередитися лише на її хворобі. Тоді все стається саме по собі.

–    А як захистити свій дім від злодіїв?

–    За допомогою системи захисту дзеркал, що існувала ще в давньоєгипетських пірамідах. Біля вхідних дверей і вікон розставляються спеціально заговорені дзеркала, і туди вже ніхто чужий не ввійде. Якщо у вашому домі з’являється нова особа, її потрібно представити дзеркалу.

–    Ризикну припустити, що завдяки своїй силі ви не тільки друзів наживаєте. (На обличчі Магістра промайнула задоволена посмішка, і він став страшенно схожий на булгаковського Бегемота).

–    Ворог кожного, кого я позбавив якоїсь напасті, автоматично стає моїм. Вони тут у черги шикуються, навіть з ножами кидаються (уже відверто сміється).

–    І що?

–    Живий, як бачите. А їхньою подальшою долею я не цікавився.

–    Де найчастіше на людину можуть накласти порчу?

–    На весіллі, на цвинтарі під час похорону, в церкві…

–    Але ж у церкві людину захищають самі стіни?

–    У старовинних храмах, збудованих належно, – так. Усі святі місця стоять на язичницьких пагорбах. Коли в Софії чи в лаврі підійти до ікон, відчуваєш, як руки набирають енергію. Але коли церкву збудувати де заманеться, ніякого захисту від злих сил вона не дасть. У давні часи до приміщення носили спеціальний глечик. Там, де посудина починала нагріватися, її клали на підлогу, промовляли заклинання, і патогенна зона зникала.

–    Коли ви знімаєте з людини порчу, вона автоматично відбивається на тому, хто її замовив. А якщо я не хочу мститися людині, яка заподіяла мені зло?

–    Відьма, яка наклала порчу, захищає себе, відводячи удар на козу, кота чи просто в молоко плюне, а потім пригостить цим сусідку. Але вона може взяти гривню і кинути її на перехресті. А тепер уявіть, що ці гроші підібрала дитина і потягнула на себе весь цей жах. Тому карати треба обов’язково.

–    Можете назвати якісь чудодійні засоби, які ви використовуєте в своїй практиці?

–    Кров Живого Бога. Береться звичайне вино, за допомогою пір’я махового крила курки над ним запалюється свічка, промовляється спеціальне заклинання. Таке вино ніколи не псується і знімає напади епілепсії, астми, лікує ще купу хвороб. Може навіть оживити людину, яка щойно померла.

Екзорцизм від застуди

Зважаючи на мій гавкаючий кашель, який з упертою періодичністю переривав нашу розмову, Магістр запропонував перевірити мене на предмет накладання порчі та провести обряд екзорцизму.

Спочатку я відповідала на купу запитань типу: чи терпнуть у мене руки, запалюються вени, паморочиться голова, виникає бажання самогубства, відчуття безпричинної тривоги або бажання на рівному місці послати власного чоловіка під три чорти. Час від часу, слухаючи мої постійні «ні», Магістр брав у руки подібний на телевізійну антену предмет і пошепки щось у нього запитував. Коли я поцікавилася, чи, бува, в такий спосіб пан Микола не перевіряє щирість моїх відповідей (надто вже багато тих «ні» було), він відповів, що є речі, про які потрібно питати не в мене. Далі настала черга обряду екзорцизму. Мене поклали на канапу обличчям догори, груди накрили червоною хустиною з візерунками, котрі означали сторони світу, в головах запалили свічку, а на чоло поклали кабалістичний знак (я не змогла його розгледіти). Потім Магістр сказав якийсь набір звуків і за кілька секунд звелів мені встати, подивитися йому в очі, тричі вдихнути і видихнути, знов вимовив щось незрозуміле пересічному смертному – і все. Вірите ви чи ні, але тієї ночі я жодного разу не кашлянула, а на ранок почувалася значно краще.

На прощання Магістр взяв у руки клаптик паперу з малюнком у вигляді піраміди з чимось подібним до ока всередині, вимовив чергову абракадабру. Потім він пояснив, що то є знак Тоера, і подарував його мені. Якщо подивитися на малюнок боковим зором, «око» оживає і мерехтить спектром райдуги. Люди, які мають цей амулет, виживають навіть під час авіакатастроф та інших катаклізмів.

Рената Дамановська